Відкриття пам'ятної дошки загиблому односельчанину Адубецькому Р.С.
Адубецький Руслан Сергійович народився 3 лютого в с. Познанка Друга. 1987 року пішов до першого класу Познанської неповносередньої школи, яку закінчив в 1996 році. З 1996 по 1999 навчався в Кривоозерському ПТУ. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Руслан одним із перших став на захист України і вже 14 березня 2022 року склав військову присягу на вірність українському народу. За наказом від 02.07.2023 Всеукраїнського об’єднання “Країна” був нагороджений медаллю “За хоробрість в бою”.
Руслан Сергійович був військовослужбовцем другого зенітно — артилерійського відділення ракетно — артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А 7399.
20 серпня 2023 року трагічно загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ольгівка Бориславського району Херсонської області.
Солдат Адубецький Руслан втілював у собі постать сучасного військовослужбовця, який постійно вдосконалював свої професійні знання та був відповідальною людиною, що завжди прийде на поміч бойовому побратиму.
Журавлі летять спокійним клином,
Розрізають синю височінь
І летять, курличуть безупинно
В далечінь, безкрайню далечінь.
Вийде мати одинока в поле;
В самотині піде по ріллі,
Уклоніться жінці сивочолій
Журавлі - солдати - журавлі
Повесні вона вас виглядає,
Як зоря зоріє над селом,
І чекає, все ж таки чекає.
Може, син торкне її крилом.
